КОЗАЦЬКИЙ  КОДЕКС

 

“Життя  і  Волі  лиш  тоді  ми  гідні

 Коли  щодня  йдемо  за  них  на  бій”

 

1.ЗАГАЛЬНІ  ПОЛОЖЕННЯ

       Даний регламент обов'язковий для виконання всіма членами Славного Війська Запорозького Низового (далі Військо) без  виключення. Якщо будь-хто із нас захоче щось відняти від Козацького Запорозького Кодексу (далі Кодекс), щось додати або змінити щось у Кодексі без відома Великої Запорозької Ради, то та людина стає з власної волі ворогом Війську  і  Запорозькому Козацтву,  вона повинна покаятись і віддатись на Суд Честі , або покинути Громаду Війська до повного розкаяння (повернення через Суд Честі).

      Всі зміни та доповнення до Кодексу можуть бути внесені тільки Великою Запорозькою Радою, якщо вони не будуть суперечити основним Звичаям і духовним засадам та основному робочому курсу Війська, за згодою Ради Старійшин Війська. Членами Війська можуть бути нащадки Запорозьких козацьких родів по одній або обох лініях, нащадки козаків інших козацьких Військ, а також (за рішенням Громади) особи інших національностей християнського віросповідання, які вважають себе причетними по духу до Козацтва та мають палке, безкорисне бажання будувати своє життя на Звичаєвих засадах Запорозького Козацтва і приймають його традиції, історію та культуру.

МЕТА  ТА  ЗАВДАННЯ

      Регламентування норм поведінки козаків Війська, зміцнення авторитету Ради, та її виборних органів, встановлення поваги до літніх та старших, підняття рівня дисципліни, відродження етичних норм Запорозького Козацтва та затвердження їх у свідомості кожного козака Війська. За будь-яких обставин виключається зневага козаком козака, Ради, Громади, старійшин чи виборної старшини, бо такі дії становлять під сумнів саме поняття Козацького братства, як союзу однодумців, непорушність і святість Козацької сім'ї, інтереси якої на Раді представляє старший в сім'ї, один з козаків (по вибору сім'ї), або отаман (за Звичаєм). Для козака його брат козак – це весь Козацький народ, отаман – колективна воля Громади,  старший – досвід та Звичай,  жінка – мати, сестра та помічник, даний Господом Богом. Той, хто поводиться з ними без належної поваги - зневажає всіх!

ОБОВ'ЯЗКИ КОЗАКА

Козак повинен служити Богу, Козацтву та Батьківщині, як зобов'язує його пам'ять предків, Козацька Честь та Остання Присяга Запорожця.

Козак зобов'язаний:

·       Свято дотримуватись Звичаю Запорозького Козацтва, чию славу на себе приймає разом з ім'ям та історією;

·       Бути хоробрим, правдивим, терплячим, та з доброю совістю зносити будь-яку нужду, виконувати доручену справу та допомагати іншим;

·       З доброї волі коритись рішенням Громади та її виборним органам;

·       Берегти честь козака та члена Козацької Громади, зміцнювати і берегти Козацький Звичай, виховувати в собі і в своїх близьких високу культуру, любов до Віри Христової, до Батьківщини та до святинь козацьких;

·       Поважати національні почуття інших народів і давати рішучу відсіч анти козацьким, анти слов'янським, антигуманним та безбожним настроям і їх проявам, а також рішуче ставати на захист України та її державності;

·       Пильнувати за своїм зовнішнім виглядом, суворо дотримуватись прийнятих у Війську одностроїв та національного вбрання, слідкувати за їх охайністю, пишатись ними і високо тримати честь свого однострою та національного вбрання, тому, що в них кожен бачить до якого славного народу ти належиш;

      Своєю виправкою, кмітливістю та хвацькістю виділятися як серед цивільних, так і серед військових. Особи, що приймаються до Козацької Громади, але не мають родових зв'язків з Козацтвом та козаки адаптаційного розряду до остаточного прийняття в Громаду, національне вбрання та однострій Запорозьких козаків носити не можуть. Нащадки Козацьких родів, інших Козацьких Військ приймаючи Останню Присягу Запорожця зобов'язуються вдягати тільки Запорозькі Козацькі однострої. На свята ж Військ з якими мають родові зв'язки, вони можуть вбиратись в однострої тих Військ, де мають родове коріння.

-  Пам'ятати, що він козак завжди; на людях, вдома, і скрізь; -  Завжди пам'ятати про свою відповідальність: - перед Богом ;  - перед вдовою, сиротою та калікою;   - перед Козацькими клейнодами ;  - перед пам'яттю предків (могилами); - перед жінкою ;  - перед майбутнім;   - перед батьками та стариками ; - перед Громадою.

ДИСЦИПЛІНА

      Дисципліна – друга мати козаку! Вона складається: з розумної козацької поваги до порядку і своїх обов'язків та добровільного і сумлінного їх виконання. Козак завжди пам'ятає, що від якості виконання ним своїх обов'язків залежить успіх всієї справи, а від успіху справи залежить Честь, моральний та матеріальний добробут, воля, а іноді й  його власне життя, його братів-козаків та його народу. Козацька дисципліна необхідна для цілком природного захисту Громади від шкідливого впливу з зовні, та не дуже порядних осіб котрі можуть завдати шкоди Козацькій справі. Слово “дисципліна” перекладається, як повчання, виховання. Виходячи з цього Козацька дисципліна не “караюча” і не “сліпа”, тобто не байдужа. Вона – відновлююча, виправляюча. В конфліктних ситуаціях в примиренні козака з козаком, або з Громадою зацікавлена вся Громада. Вона негайно залишає всі інші справи, особливо вболіваючи за винуватця, бо він потребує моральної підтримки. Втрата козака Громадою – то найтяжча втрата для Громади! Хоча кожен козак пам'ятає про те, що хто не поважає Громаду, той – злочинець і не заслуговує поваги сам.      Клятва не для козака. Козацька клятва – слово козака, недодержання якого   дорівнює втраті Честі та Гідності. Козацькому слову скрізь одна вартість !

 Р А Д А

      Рада – це найвищий авторитет Запорізького Козацтва і Війська. Вона є — колективною волею і Військовою святинею. Її рішення є обов'язковими для виконання кожним козаком Війська. Рішення Ради може змінити тільки Кошова, або Велика Запорозька Рада, і то у виключних випадках. Той, хто не поважає Громаду, той не заслуговує поваги сам, це відноситься і до меншості на  Раді. Вона має право відстоювати свою думку лише в рамках Кодексу і Статуту Війська. Рада не покриває козака та його порушення, а бере їх на себе.

СТАРИКИ, СТАРШІ

      Повага до старших – це повага до досвіду і Звичаю, батька, отамана та наставника, це виконання волі Божої і приготування до свого майбуття.

      Старший козак, повинен являти собою приклад бездоганної поведінки, чіткого виконання Статуту, Кодексу та Закону Віри Христової, ділом та особистим прикладом допомагати молодим козакам.      Старший повинен бути з усіма козаками чесним і простим у стосунках і ставитись до молодших козаків, як до майбутнього своєї нації, бути ревним виконавцем, пильним охоронцем і хоробрим захисником Звичаю та Честі Козацької. Літні козаки та козачки повинні бути поважні, помірковані, здорові у Вірі, любові та терпінні. Повинні також бути не двомовні і не обмовники, навчати добру і розуму молодь козацьку. А також повинні бути прикладом молодшим і молодим козакам і козачкам в життєвих справах, в справі виховання дітей у веденні господарства та в несенні служби, в християнському благочесті. Літній та старший козак не має права залишити без уваги порушення молодшим козаком Кодексу чи норм християнської моралі, не зробивши зауваження, бо кожен козак – це ревний охоронець  святинь свого народу.

ОТАМАН, СТАРШИНА

      Отаман - це колективна воля Громади, оскільки вибирається Громадою з її середовища і йому Громада разом з своїми клейнодами вручає свою долю, свою волю, свої статки і свою відданість. Старшина – це ті козаки, яких Громада призиває на святе і праведне служіння, по службі і Честі. Вона покликана розділити з отаманом нелегкий тягар влади і чесно послужити Громаді.      Отаман обирається тільки із Запорозького Козацького Товариства. Отаман приймає на себе всю повноту влади від моменту промови отаманської присяги: “ Я – ваш батько, Ви - мої діти !”, у відповідь на присягу Громади: “ Ти – нам батько, Ми – тобі діти !”. З цього моменту всі козаки повинні безумовно виконувати всі його накази, які не вступають в протиріччя із Кодексом.

МОЛОДШІ, МОЛОДЬ

      Козацька молодь – це майбутнє нашої нації. Від її виховання, духовного та фізичного гарту залежить майбутній розквіт, або виродження Запорозького Козацтва, Честь або безчестя Запорозького Краю і України в цілому. Саме тому молоді, козацтво віддає всі сили і час, саме тому, козацька молодь повинна виховуватись з суворим додержанням Звичаю і захисної Віри Христової, саме тому, будь-чиє байдуже ставлення до виховання молоді Запорозького Краю і до її морального і фізичного стану повинно розглядатись Запорозьким Козацтвом, як злочин проти основної складової частини Громади, Сім'ї.      Молодший першим вітає старшого за віком та посадою, уступає місце.

      Якщо отаман, хтось із старшини, літній, або старший звертаються до козака, він зобов'язаний мовчати, уважно слухати, а якщо запитають, відповідати коротко і сміливо, завжди правду, представляючись і повідомляючи козацьку посаду, назву громади (підрозділу), прізвище. Нерозуміння старших у тому чи іншому питанні не може бути причиною для виправдання негідної поведінки молодших. Отримавши від старших зауваження чи догану, молодший козак повинен доповісти про випадок старшому в роду, сім'ї, громаді або підрозділі. Приховування порушення неможливе,  Молодший козак повинен отримати пробачення старшого, який зробив зауваження чи догану. При невиконанні цієї умови Громада залишає винуватця без свого опікування до розв'язання ситуації, де чисто людські помилки старшого не можуть бути виправданням молодшому козаку, який ще тільки заробляє свою Честь.

КОЗАЧКИ, ЖІНКИ

      Козаки ніколи не були женоненависниками, про це красномовно говорить той факт, що святим покровителем свого Війська обрали не кого-небудь, а Пресвяту Богородицю. Козацтво розуміє і визначає свою відповідальність перед жінкою, як перед матір'ю, сестрою і помічником, та супутником на своєму життєвому шляху, наділену козакові самим Господом Богом при створенні нашої планети.

      За звичаєм козацьким, жінка користується такою повагою і шаною, що в наділенні її обов'язками і правилами чоловіків не має потреби. Розмовляючи з жінкою на Раді чи Сході, козак зобов'язаний стояти, при розмові з літньою жінкою – знявши шапку. Коли жінка стоїть, козак не може сидіти.

      Козак не має права втручатись до жіночих справ.   Козак зобов'язаний оберігати жінку всіма силами і засобами. Захищати її, відстоювати її Честь і Гідність – цим він забезпечує майбутнє свого народу.

      Козачки можуть створювати будь-які об'єднання всередині Громади, які не протирічять християнським принципам та Кодексу, в які козак, старик чи отаман не має права вмішуватись без прохання жіноцтва . На прохання отамана чи Громади, козачка може приймати участь у всіх справах своєї громади, де користується всіма правами.

      Інтереси жінки – козачки на Раді представляє її батько, хрещений, чоловік, брат або син. Самотня козачка, дівчина чи вдова користується особистим захистом отамана, членів Правління і Ради стариків. В інших випадках її інтереси на Раді представляє отаман.

      Козачка має право знаходитись на Раді в якості почесних гостей за спеціальним запрошенням. В справах Сходу своєї громади вони мають право додаткового голосу.

      Козачка має право звертатись безпосередньо до отамана з проханнями, скаргами та пропозиціями, або виходити на Раду через Раду стариків.

СЛУЖБА

      Козак завжди пам'ятає , що зброя до рук дарма не береться. Це перш за все, тяжка відповідальність, яка не кожному під силу та урівноважується християнською мораллю. Козак, що хапається за зброю без діла, або в справі яка не личить козакові і розходиться з вимогами Кодексу, не гідний мати зброю і сам стає позорищем для своєї зброї. Козак повинен пам'ятати, що він і його зброя заробляють Честь одне для одного. Повинен тримати  свою зброю у зразковому стані, без діла не брати, а без слави не випускати її з рук.  Козак має завжди пам'ятати, що по його словам, вчинкам, зовнішньому вигляду, формують думку всі, хто його оточує про все Козацтво.

С І М 'Я 

Без сім'ї нема народу і той хто вчиняє зло проти сім'ї – втратив Честь.

      Подружня зрада – то злочин проти сім'ї та Бога, ганьба для винуватця та приниження його Роду, як і вбивство.

      Діти не відповідають за дії батьків, але доки вони знаходяться у покорі своїм батькам, то батьки відповідають за дії своїх дітей, бо батьки – це головні вихователі і приклад для своїх дітей.

ГОСПОДАРЮВАННЯ

      Кожен козак повинен працювати і володіти хоча б одним ремеслом, яке б могло дати гідний прибуток для утримання своєї сім'ї та виконання свого обов'язку перед Богом і Козацтвом.

БРАТСТВО

      Жоден козак не має права використовувати працю одноплемінників для особистого збагачення, брати завжди в долі.

      Козак не має права залишати козака без допомоги, але про свою добру справу чи милосердя розповідати іншим не личить козакові. Убогим та тим, хто в нужді, козак повинен подавати хлібом, який їсть сам, одягом, ліками і   т.п. (у виключних випадках грошима).

ЗЛОЧИНИ, ЩО ВРАЖАЮТЬ ЧЕСТЬ КОЗАКА.

      Злочин – це проти природний стан людини, бо Бог створив людину праведною. “Хто женеться за праведністю та за милістю, той знаходить життя, справедливість та славу”.  Пр. 21:21

ЗЛОЧИН  ПРОТИ  БОГА

Пропаганда ідей , що суперечать нормам християнської моралі та вченню Біблії.  Зневага до людей по національному, мовному, релігійному чи іншому признаку.

ЗЛОЧИН  ПРОТИ  СІМ'Ї

-   Перелюб;  - Пияцтво та наркоманія; -  Приниження гідності супутника; - Відмова від виховання дітей; -  Зневага до батьків;  - Відмова сім'ї в матеріальному забезпеченні. -  Марнотратство;                                                      

ЗЛОЧИН  ПРОТИ  КОЗАЦТВА

-  Викривлення Статутних норм та Кодексу;   -   Казнокрадство;

-  Кривоприсяжництво;                                       -  Відмова Громаді у фінансовій

-  Зневага до символіки та святинь                          підтримці її програм (без

   Козацьких;                                                               поважної причини);

-  Пияцтво при справі;                                         -  Відмова в допомозі козаку;

-  Зневага до отамана чи старшини;                   -  Ведення розкольницької

-  Зловживання владою;                                             пропаганди та діяльності.

ЗЛОЧИН  ПРОТИ  ОСОБИСТОСТІ

- Гноблення  (сиріт, вдів, калік і т. і.)

- Вбивство;                                                             -  Зґвалтування;

- Напад та побої;                                                  -  Омана (спокуса);

- Приниження  гідності козака;                          -  Наклеп.

ЗЛОЧИН  ПРОТИ  МОРАЛІ

-  Розпуста (блуд);                                                   -  Заздрість;

-  Протиприродна статева спрямованість;            -  Брехня.

                         

ЗЛОЧИН  ПРОТИ  ВЛАСНОСТІ

- Псування чиєїсь особистої чи громадської власності;

- Крадіжка;                                                            

 -  Привласнення чужого;  - Неповернення боргу.

ПРО СУД ЧЕСТІ

      Суд Честі складається з особливо поважних і поміркованих козаків Війська, кількістю від 3 до 9 чоловік, включаючи Суддю Війська, який є членом Суду Честі за посадою і керує його роботою. Козаки і Громади звертаються до Судді, лише в тому випадку, коли отамани відповідних рівнів не в силах розібрати справу, або відмовляють в отаманському правосудді.

ПРО СКАРГИ

      Козак не має права скаржитись не гідно, не по правді, та не по справедливості. Скарга не повинна заявлятись без спроби заявника знайти шляхи урегулювання питання не доводячи справу до оскарження, осавульського розслідування, отаманського Суду чи Суду Честі.  Скарга приймається усно чи письмово при додержані слідуючих правил:

- скарги допускаються тільки особисто за себе;

- скарги заявляються безпосередньому керівнику того на кого скаржаться;

- скарги на Раді заявляються лише з дозволу Ради.

      За деякі козацькі категорії ( удови, сироти, скривдженні жінки, іногородні та інші) скарги заявляють на Раді особи зазначені Звичаєм (отаман, уповноважені козаки скривдженої сторони, духівник, старики).

ЗАОХОЧЕННЯ

Отаман та Рада можуть заохочувати козаків:

- внесенням усної подяки;

- подякою з відміткою в особистій картці;

- коштовним подарунком;

- присвоєнням наступного звання;

- залишенням чину довічно (почесний чин);

- внесенням до “Реєстру Шани”;

- найвищою відзнакою – іменною зброєю.

ПОКАРАННЯ

      Отаман та Рада має право накласти стягнення :

- усної догани;

- доганою з відміткою в особистій картці;

- позбавити звання;

- попередити про службову невідповідальність;

- поставити питання про переобрання з посади;

- грошовим штрафом за нанесення збитків громаді, у розмірі повного відшкодування збитків;

- покарати за втрату Честі та Гідності, що виказуються  у злісному порушенні Кодексу;

- виключенням із членів Громади за найбільш тяжкі порушення.

      Козак, що завдав образи своїм словом або діями, Вірі Христовій, Старшим, батькам, вдовам, сиротам чи калікам, занапастив пам'ять предків, чи Кодекс, що завдає навмисної образи своєму братові козаку, повинен бути покараний згідно Званню. Якщо винуватець не виказує щирого розкаяння, то він повинен бути виключений із членів Громади, а ім'я його підлягає знечещенню.

      Категорично забороняється: застосовувати покарання, які загрожують здоров'ю чи життю людини.

      Покаранню підлягають всі члени Громади незалежно від посади, яку вони займають.

      Козаки чи отамани (старшина) , що підлягають покаранню повинні на час покарання здати зброю та ознаки влади старикам або старшим.

      Якщо козак відповів чи зніс покарання за вчинені ним дії, чи бездіяльність, то ніхто не має права дорікати йому вчинком, за який він уже відповів.

      Винного можуть взяти “на поруку” побратим чи наставник, але у разі повторення злочин, ті хто брав винуватця “на поруку” ділять з ним “батіг на дві спини” і в прощенному і в новому покаранні. І то є дійсне “побратимське право”.

 

В КОЗАЦЬКІЙ ГРОМАДІ ОДИН ЗАКОН І ОДНЕ ПРАВО, ЯК ДЛЯ ПРИРОДНЬОГО КОЗАКА, ТАК І ДЛЯ ПОКОЗАЧЕНОГО.

Віра, Воля, Україна!

ОКГО  “Полтавська  Паланка“

Головна сторінка

Статут,

Козацький кодекс

Положення про чини

Укази президента України

СКП-СУ «Військо Запорозьке”

Шевченківський районний штаб ГФ

План заходів на

2019 рік

Громадські формування ОГП

Фотоархів

Історія

Статут

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Обласна козацька громадська організація «Полтавська паланка» (далі - Паланка) є добровільним об'єднанням фізичних осіб, створеним на звичаєвих засадах Запорізького козацтва для здійснення та захисту прав і свобод людини та громадянина, задоволення суспільних, зокрема, економічних, соціальних, культурних, освітніх та інших інтересів своїх членів.

1.2.  Найменування організації  українською мовою:

Повне найменування організації – обласна козацька громадська організація «Полтавська паланка».

Скорочене найменування організації – Полтавська паланка.

1.3. Паланка у своїй діяльності керується Конституцією України, Цивільним кодексом України, Податковим кодексом України, Законом України «Про громадські об'єднання», Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», іншим чинним законодавством України та цим Статутом. Правовою основою діяльності Паланки є також регламентні документи та рішення загального характеру, що приймаються Паланкою у межах їх статутних повноважень і є обов’язковими для всіх членів.

1.4. Паланка є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку. Організація вільна у виборі напрямків своєї діяльності та діє на засадах добровільності, самоврядності, вільного вибору території діяльності, рівності перед законом, відсутності майнового інтересу її членів (учасників), прозорості, відкритості та публічності.

1.5.  Діяльність Паланки поширюється на територію Полтавської області.

 

2. ЮРИДИЧНИЙ СТАТУС ПАЛАНКИ

2.1. Діяльність Паланки має суспільний характер, що проявляється у її взаємодії з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями різних форм власності, встановленні партнерських відносин з іншими громадськими організаціями, рухами, фондами, зареєстрованими в Україні, громадянами України, іноземцями та/або особами без громадянства.

2.2. Паланка набуває статусу юридичної особи з моменту її державної реєстрації згідно з чинним законодавством, має свою печатку, штампи і бланки зі своїм найменуванням та рахунки у банківських установах. Паланка може мати власну символіку (емблему, інший розпізнавальний знак, прапор), яка підлягає реєстрації у встановленому законодавством порядку.

2.3. З моменту державної реєстрації Паланка має виключне право на використання свого найменування.

2.4. Для досягнення своєї мети та виконання статутних завдань Паланка у встановленому чинним законодавством порядку має право:

2.4.1. Здійснювати будь-яку не заборонену законом діяльність, яка необхідна для виконання статутних завдань Паланки;

2.4.2. Виступати учасником цивільно-правових відносин, набувати майнові і немайнові права та обов’язки;

2.4.3. Представляти і захищати свої законні інтереси та законні інтереси своїх членів чи інших осіб у будь-яких органах державної влади, в тому числі судах, правоохоронних органах, у органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності та підпорядкування;

2.4.4. Вільно поширювати інформацію про свою діяльність, пропагувати свою мету (цілі);

2.4.5. Ідейно, організаційно та матеріально підтримувати інші об'єднання громадян,  надавати допомогу в їх створенні та веденні їх діяльності;

2.4.6. Розповсюджувати інформацію, пропагувати свої цілі та ідеї, публікувати наукові та методичні результати діяльності організації, проводити інформаційно-роз'яснювальну роботу;

2.4.7. Одержувати у порядку, визначеному законом, публічну інформацію, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації;

2.4.8. Брати участь в організації і фінансуванні, а також самостійно проводити конференції, семінари, змагання, лекторії, круглі столи, консультації, творчі заходи, турніри, конкурси та інші заходи, пов'язані зі статутною діяльністю Паланки, із залученням представників громадськості, органів державної влади та місцевого самоврядування, експертів із різних галузей суспільного життя;

2.4.9. Отримувати допомогу у вигляді коштів або майна, що надходить безоплатно у вигляді членських внесків, безповоротної фінансової допомоги, пожертв, грантів та самостійно вирішувати питання про їх використання;

2.4.10. Здійснювати в порядку, передбаченому чинним законодавством, необхідну господарську та іншу підприємницьку діяльність безпосередньо або через створення в порядку, передбаченому законом, юридичних осіб (товариств, підприємств), якщо така діяльність відповідає меті (цілям) Паланки та сприяє її досягненню;

2.4.11. Звертатися у порядку, визначеному законом, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб з пропозиціями (зауваженнями), заявами (клопотаннями), скаргами;

2.4.12. Одержувати у порядку, визначеному законом, необхідну для реалізації своєї мети (цілі) та напрямків публічну інформацію, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації;

2.4.13. Брати участь у порядку, визначеному законодавством, у розробленні проектів нормативно-правових актів, що видаються органами державної влади, органами місцевого самоврядування і стосуються сфери діяльності громадського об'єднання та важливих питань державного і суспільного життя;

2.4.14. Брати участь у порядку, визначеному законодавством, у роботі консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів, що утворюються органами державної влади чи органами місцевого самоврядування для проведення консультацій з громадськими об'єднаннями та підготовки рекомендацій з питань, що стосуються сфери їхньої діяльності;

2.4.15. Засновувати з метою досягнення статутної мети засоби масової інформації;

2.4.16. Створювати та реалізувати різноманітні проекти, запроваджувати програми;

2.4.17. На добровільних засадах брати участь або засновувати громадські спілки, укладати угоди про співробітництво і взаємодопомогу;

2.4.18. Одержувати на умовах оренди або тимчасового безкоштовного користування будівлі, обладнання, транспортні засоби та інше майно, що необхідне для здійснення статутних завдань Паланки;

2.4.19. Відкривати рахунки у національній та іноземній валютах в установах банків;

2.4.20. Засновувати нагороди з метою відзнаки членів Паланки та її партнерів;

2.4.21. Користуватися іншими правами, передбаченими законодавством України.

2.5. Паланка несе відповідальність за своїми зобов'язаннями належним їй майном. Паланка не відповідає за зобов'язаннями своїх членів, а її члени не відповідають за зобов'язаннями Паланки, за винятком випадків, коли вони беруть на себе такі зобов'язання.

 

3. МЕТА (ЦІЛІ) ТА НАПРЯМИ ДІЯЛЬНОСТІ ПАЛАНКИ

3.1.  Метою (ціллю) Паланки є відродження та збереження Запорізького козацтва, захист культурних, історичних та духовних традицій, відродження звичаїв козаків; відродження традиційних для козацтва форм господарювання; сприяння державним органам в охороні правопорядку, захисту навколишнього середовища тощо; задоволення та захист законних соціальних, економічних, творчих та інших спільних інтересів членів організації.

3.2. Напрямами діяльності Паланки є:

- відродження козацьких звичаїв, історичних та культурних традицій, впровадження їх в повсякденне життя;

- сприяння державним та недержавним організаціям і установам в питаннях збереження та захисту пам’ятників козацтва, його історії та історії України;

- сприяння фізичному та духовному відродженню молоді, розвитку у неї патріотичного почуття;

- сприяння вільному сільськогосподарському розвитку, наділу козацтва землею відповідно до вимог чинного законодавства України;

- сприяння державним органам в управлінні, в охороні правопорядку та громадського спокою;

- сприяння обласному військкомату у підготовці козацької молоді до служби у лавах Збройних сил України;

- сприяння і надання допомоги Міністерству надзвичайних ситуацій у разі виникнення надзвичайних ситуацій;

- сприяння у захисті духовних здобутків народу України, Православної Церкви, національних звичаїв, ідеології;

- сприяння відродженню українських народних промислів, побуту та культури, відновленні козацьких традицій та обрядів;

- сприяння державним та недержавним організаціям і установам в питаннях спрямованих на збереження навколишнього середовища, примноження природних багатств України;

- реалізація інших заходів, що не суперечать чинному законодавству України.

 

4. ПОРЯДОК НАБУТТЯ І ПРИПИНЕННЯ ЧЛЕНСТВА, ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ

ЧЛЕНІВ ПАЛАНКИ

4.1. Членство в Паланці є добровільним та індивідуальним.

4.2. Членами Паланки можуть бути громадяни України, іноземці та/або особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, які досягли 14 років і які визнають Статут Паланки та сприяють діяльності, що спрямована на досягнення мети (цілей) та напрямків Паланки.

4.3. Ніхто не може бути примушений до вступу у Паланку. Належність чи неналежність до Паланки не може бути підставою для обмеження прав і свобод будь – якої особи або для надання їй органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування будь-яких пільг і переваг.

4.4. Прийом у члени Паланки здійснюється на підставі письмової заяви за рішенням Ради отаманів, яке приймається протягом місяця з дня подання відповідної заяви. Рада отаманів має право відмовити у прийнятті особи в члени Паланки. Рада отаманів має право делегувати право прийняття в члени Паланки відокремленим підрозділам Паланки або іншим статутним органам.

4.5. Усі члени Паланки є рівними у реалізації своїх прав та обов’язків.

4.6. До прав члена Паланки належить:

- обирати і бути обраними до керівних органів Паланки, брати участь у всіх заходах, що проводяться Паланкою;

- брати участь у роботі постійних та тимчасових комісій, створених за рішенням уповноважених органів Паланки;

- звертатися до органів Паланки з запитами та пропозиціями з питань, пов’язаних з діяльністю Паланки, одержувати відповіді;

- оскаржувати рішення, дії, бездіяльність керівних органів Паланки, подавати заяви, заперечення і скарги на прийняті ними рішення до Ради отаманів та вимагати розгляду скарг та заяв на Великій козацькій Раді;

- одержувати інформацію з питань діяльності Паланки;

- звертатися до органів Паланки за допомогою у захисті своїх прав та законних інтересів;

- вільно відстоювати і пропагувати ідеї та пропозиції з питань, що обговорюються в Паланці до прийняття рішень з цих питань;

- вільно виходити з Паланки за власною письмовою заявою.

4.7. Члени Паланки зобов’язані:

- дотримуватись положень Статуту Паланки;

- виконувати рішення керівних органів Паланки;

- своєчасно сплачувати вступні та членські внески в розмірах та строки, що встановлюються Радою отаманів;

- сприяти здійсненню завдань Паланки;

- брати участь у публічних заходах, що проводяться Паланкою.

4.8. Членство в Паланці припиняється у випадках:

- виходу із Паланки за власним бажанням;

- виключення із Паланки, за рішенням Ради отаманів, у зв’язку із порушенням вимог цього Статуту, або якщо діяльність члена суперечить меті та завданням Паланки, або якщо член втратив зв’язок із Паланкою без поважних причин чи за систематичну несплату членських внесків;

- смерті члена Паланки.

4.9. Підстави для виключення з членів Паланки:

– неодноразові порушення вимог Статуту;

- неучасть в діяльності Паланки особисто протягом 12 (дванадцяти) місяців;

– несплати членських внесків протягом останнього року.

4.10. Питання про виключення вирішується Радою отаманів.

4.11. Член Паланки не має права голосу при вирішенні Великою козацькою Радою питань щодо вчинення ним правочину та щодо спору між ним і Паланкою.

 

5.  ОРГАНИ УПРАВЛІННЯ ПАЛАНКИ

5.1. Управління Паланкою здійснюється на засадах демократизму, гласності, виборності органів управління, підпорядкованості і виконавчої дисципліни, із врахуванням регламентуючих документів Паланки.

5.2. Органами управління Паланкою є: Велика козацька Рада, Рада отаманів та Канцелярія.

5.3. Велика козацька Рада (далі – Козацька Рада) є вищим органом Паланки, який вправі приймати рішення з будь-яких питань її діяльності, в тому числі і з тих, що передані Козацькою Радою до компетенції Ради отаманів.

5.3.1. У Козацькій Раді  беруть участь її члени. Кожний член Паланки має один голос. Козацькі Ради вважаються повноважними, якщо на них присутні не менше половини членів Паланки.

5.3.2. Чергові Козацькі Ради скликаються Радою отаманів щорічно. Козацькі Ради розглядають питання, винесені на їх розгляд Радою отаманів, Паланковим отаманом а також членами Паланки.

5.3.3. Позачергові Козацькі Ради скликаються при наявності обставин, що зачіпають суттєві інтереси Паланки Радою отаманів, а також в інших випадках, передбачених даним Статутом та законодавством України.

5.3.4. Не менш як одна десята частина членів Паланки мають право ініціювати перед Радою отаманів скликання позачергових Козацьких Рад. Якщо вимога членів Паланки про скликання Козацької Ради не виконана, ці члени мають право самі скликати Козацьку Раду.

5.3.5.  До виключної компетенції Козацької Ради  належить вирішення наступних питань:

5.3.5.1. Визначення основних напрямків діяльності Паланки, затвердження її планів та звітів про їх виконання.

5.3.5.2. Внесення і затвердження змін до установчих документів Паланки, відомостей про Паланку.

5.3.5.3. Затвердження зразків печаток, штампів, емблеми, логотипа та інших зразків реквізитів Паланки.

5.3.5.4.  Прийняття рішення про припинення діяльності Паланки.

5.3.5.5.  Обрання ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу.

5.3.5.6. Обрання та відкликання Ради отаманів, або окремих членів Ради отаманів Паланкового отамана, Заступника паланкового отамана та Похідного отамана.

5.3.5.7. Обрання та відкликання членів Ради старійшин.

5.3.5.8. Обрання та відкликання членів контрольно-ревізійної комісії.

5.3.5.9. Утворення чи припинення діяльності відокремлених підрозділів Паланки. 5.3.5.10.  Обрання та відкликання отаманів відокремлених підрозділів.

5.3.5.11. Визначення порядку та способів реалізації права власності та здійснення контролю за її реалізацією.

5.3.6. Рішення Козацьких Рад вважаються прийнятими, якщо за них проголосувала проста більшість від числа присутніх учасників Козацької Ради. З питань, передбачених п.п. 5.3.5.2, 5.3.5.4 рішення Козацької Ради вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як три четвертих присутніх на Козацькій Раді членів Паланки. Також трьома четвертими голосів членів Паланки, присутніх на Козацькій Раді, приймаються рішення щодо відчуження майна Паланки на суму, що становить п’ятдесят і більше відсотків майна організації.

5.3.7. Козацькі Ради приймають “Рішення”. Рішення, прийняті Козацькими Радами з дотриманням вимог даного Статуту, внутрішніх документів та законодавства України, обов'язкові для всіх інших органів управління та членів Паланки. Рішення, прийняті Козацькою Радою, набувають чинності з моменту їх прийняття, якщо інше не визначено Козацькою Радою.

5.3.8. Головує на засіданнях Козацької Ради особа з числа членів, обрана Козацькою Радою головуючим Козацької Ради. Хід Козацької Ради протоколюється. Протоколи засідань Козацької Ради ведуться секретарем Козацької Ради, який обирається Козацькою Радою, підписуються головуючим і секретарем Козацької Ради.

5.4. Рада отаманів є керівним органом Паланки на період між Козацькими Радами, обирається терміном на 3 (три) роки та виконує функції з управління його поточною, організаційною діяльністю.

5.4.1. Рада отаманів підзвітна Козацькій Раді і організовує виконання їх рішень. Рада отаманів діє від імені Паланки в межах, передбачених даним Статутом, внутрішніми документами та чинним законодавством.

5.4.2. Головує на засіданнях Ради отаманів Паланковий отаман.

5.4.3. Рада отаманів складається з 3 (трьох) осіб та очолюється Паланковим отаманом. Структура Ради отаманів, його склад та адміністративні функції кожного його члена затверджуються Козацькою Радою. Члени Ради отаманів є підзвітними Козацьким Радам і несуть відповідальність перед ними за діяльність Паланки та належне виконання своїх посадових обов’язків. Рада отаманів звітує перед членами Паланки на чергових засіданнях Козацьких Рад щорічно. До складу Ради отаманів входять: Паланковий отаман, Заступник паланкового отамана та Похідний отаман.

5.4.4. До компетенції Ради отаманів відноситься:

5.4.4.1. Організація виконання рішень Козацьких Рад.

5.4.4.2. Скликання Козацьких Рад та формування їх порядку денного, підготовка матеріалів з питань порядку денного, попередній розгляд всіх питань, що належать до компетенції Козацьких Рад та підготовка проектів рішень з цих питань до Козацької Ради.

5.4.4.3. Підготовка та подання рекомендацій Козацьким Радам щодо визначення основних напрямків діяльності Паланки затвердження планів і звітів про їх виконання, інших пропозицій з питань діяльності Паланки.

5.4.4.4. Затвердження поточних планів діяльності Паланки та заходів, необхідних для їх виконання;

5.4.4.5. Здійснення окремих функцій щодо управління майном за рішенням Козацької Ради членів Паланки.

5.4.4.6. Підготовка річних звітів з діяльності Паланки, в тому числі про залучення і використання коштів і майна Паланки; звітів з виконання програм та проектів Паланки та подання їх на затвердження Козацької Ради.

5.4.4.7. Вирішення інших питань, крім тих, що відносяться до виключної компетенції Козацьких Рад.

5.4.5. Усі питання, що входять у компетенцію Ради отаманів, вирішуються колегіально на засіданнях Ради отаманів. Рада отаманів проводить чергові і позачергові засідання. Чергові засідання скликаються Паланковим отаманом раз на 3 (три) місяці. Про час місце, та порядок денний засідання члени Ради отаманів повідомляються за 10 днів до моменту його проведення. Позачергові засідання скликаються Паланковим отаманом за власною ініціативою або на вимогу третини членів Ради отаманів. Засідання Ради отаманів є правомочним за умови присутності не менше половини його членів.

5.4.6. Кожен член Ради отаманів може виступати з ініціативою про прийняття рішень із будь-яких питань, що входять до компетенції Ради отаманів.

5.4.7. Рішення Ради отаманів приймаються шляхом голосування простою більшістю голосів. Кожен член Ради отаманів має один голос. За рівного поділу голосів вирішальним є голос Паланкового отамана.

5.5. Засідання керівних органів Паланки (Козацької Ради, Ради отаманів) можуть проводитись як за безпосередньої участі членів, так і за допомогою інтернет зв’язку з використанням аудіовізуальних, комп’ютерних програм, онлайн конференцій. Рішення про форму проведення такого засідання приймає Рада отаманів Паланки та повідомляє членів Паланки не пізніше ніж за 10 днів до визначеної дати проведення засідання (Козацької Ради, Ради отаманів) про обрану форму засідання. Будь-яке засідання керівних органів оформлюється протоколом; про форму засідання обов’язково вказується у протоколі, якщо засідання відбувалось за допомогою інтернет зв’язку, у протоколі обов’язково фіксується за допомогою якої комп’ютерної програми відбувалось засідання.

5.6. Паланковий отаман здійснює оперативне управління справами, майном та коштами Паланки в межах, встановлених даним Статутом, Козацькою Радою та Радою отаманів і в межах своєї компетенції і повноважень забезпечує виконання їх рішень.

5.6.1. Паланковий отаман обирається та звільняється Козацькою Радою на 3 (три) роки і є підзвітним Козацькій Раді та підконтрольним Раді отаманів і вправі вносити на розгляд Козацької Ради та Ради отаманів пропозиції з будь-якого аспекту діяльності Паланки.

5.6.2. Паланковий отаман:

5.6.2.1. Діє від імені Паланки без довіреності та представляє Паланку у її стосунках з іншими особами.

5.6.2.2. Видає накази, розпорядження, інші внутрішні нормативні акти та документи Паланки.

5.6.2.3. Організовує документообіг, діловодство, ведення бухгалтерського обліку та звітності Паланки.

5.6.2.4. Здійснює прийняття, переведення на іншу роботу, відсторонення від неї та звільнення Канцелярії, застосовує до них заходи заохочення та стягнення, затверджує посадові обов’язки Канцелярії.

5.6.2.5. Виступає розпорядником коштів та майна Паланки, укладає та підписує від імені Паланки господарські та інші договори, контракти, видає довіреності на право вчинення дій та представництва від імені Паланки.

5.6.2.6. Організовує підготовку засідання Ради отаманів.

5.6.2.7. Вирішує інші питання діяльності Паланки відповідно до мети і основних завдань її діяльності, віднесені до його компетенції внутрішніми документами Паланки та даним Статутом, приймає з цих питань будь-які інші рішення або виконує будь-які інші дії крім тих, що відносяться до компетенції інших органів управління Паланки, Ради отаманів та Козацької Ради.

5.6.2.8. Звітує про свою роботу перед Козацькою Радою на чергових Козацьких Радах.