КОЗАЦЬКИЙ КОДЕКС                                                                                   

 

                                                                                           “Життя  і  Волі  лиш  тоді  ми  гідні

                                                                                        Коли  щодня  йдемо  за  них  на  бій”

 

1.ЗАГАЛЬНІ  ПОЛОЖЕННЯ

       Даний регламент обов'язковий для виконання всіма членами Славного Війська Запорозького Низового (далі Військо) без  виключення. Якщо будь-хто із нас захоче щось відняти від Козацького Запорозького Кодексу (далі Кодекс), щось додати або змінити щось у Кодексі без відома Великої Запорозької Ради, то та людина стає з власної волі ворогом Війську  і  Запорозькому Козацтву,  вона повинна покаятись і віддатись на Суд Честі , або покинути Громаду Війська до повного розкаяння (повернення через Суд Честі).

      Всі зміни та доповнення до Кодексу можуть бути внесені тільки Великою Запорозькою Радою, якщо вони не будуть суперечити основним Звичаям і духовним засадам та основному робочому курсу Війська, за згодою Ради Старійшин Війська. Членами Війська можуть бути нащадки Запорозьких козацьких родів по одній або обох лініях, нащадки козаків інших козацьких Військ, а також (за рішенням Громади) особи інших національностей християнського віросповідання, які вважають себе причетними по духу до Козацтва та мають палке, безкорисне бажання будувати своє життя на Звичаєвих засадах Запорозького Козацтва і приймають його традиції, історію та культуру.

МЕТА  ТА  ЗАВДАННЯ

      Регламентування норм поведінки козаків Війська, зміцнення авторитету Ради, та її виборних органів, встановлення поваги до літніх та старших, підняття рівня дисципліни, відродження етичних норм Запорозького Козацтва та затвердження їх у свідомості кожного козака Війська. За будь-яких обставин виключається зневага козаком козака, Ради, Громади, старійшин чи виборної старшини, бо такі дії становлять під сумнів саме поняття Козацького братства, як союзу однодумців, непорушність і святість Козацької сім'ї, інтереси якої на Раді представляє старший в сім'ї, один з козаків (по вибору сім'ї), або отаман (за Звичаєм). Для козака його брат козак – це весь Козацький народ, отаман – колективна воля Громади,  старший – досвід та Звичай,  жінка – мати, сестра та помічник, даний Господом Богом. Той, хто поводиться з ними без належної поваги - зневажає всіх!

ОБОВ'ЯЗКИ КОЗАКА

Козак повинен служити Богу, Козацтву та Батьківщині, як зобов'язує його пам'ять предків, Козацька Честь та Остання Присяга Запорожця.

Козак зобов'язаний:

·       Свято дотримуватись Звичаю Запорозького Козацтва, чию славу на себе приймає разом з ім'ям та історією;

·       Бути хоробрим, правдивим, терплячим, та з доброю совістю зносити будь-яку нужду, виконувати доручену справу та допомагати іншим;

·       З доброї волі коритись рішенням Громади та її виборним органам;

·       Берегти честь козака та члена Козацької Громади, зміцнювати і берегти Козацький Звичай, виховувати в собі і в своїх близьких високу культуру, любов до Віри Христової, до Батьківщини та до святинь козацьких;

·       Поважати національні почуття інших народів і давати рішучу відсіч анти козацьким, анти слов'янським, антигуманним та безбожним настроям і їх проявам, а також рішуче ставати на захист України та її державності;

·       Пильнувати за своїм зовнішнім виглядом, суворо дотримуватись прийнятих у Війську одностроїв та національного вбрання, слідкувати за їх охайністю, пишатись ними і високо тримати честь свого однострою та національного вбрання, тому, що в них кожен бачить до якого славного народу ти належиш;

      Своєю виправкою, кмітливістю та хвацькістю виділятися як серед цивільних, так і серед військових. Особи, що приймаються до Козацької Громади, але не мають родових зв'язків з Козацтвом та козаки адаптаційного розряду до остаточного прийняття в Громаду, національне вбрання та однострій Запорозьких козаків носити не можуть. Нащадки Козацьких родів, інших Козацьких Військ приймаючи Останню Присягу Запорожця зобов'язуються вдягати тільки Запорозькі Козацькі однострої. На свята ж Військ з якими мають родові зв'язки, вони можуть вбиратись в однострої тих Військ, де мають родове коріння.

-  Пам'ятати, що він козак завжди; на людях, вдома, і скрізь; -  Завжди пам'ятати про свою відповідальність: - перед Богом ;  - перед вдовою, сиротою та калікою;   - перед Козацькими клейнодами ;  - перед пам'яттю предків (могилами); - перед жінкою ;  - перед майбутнім;   - перед батьками та стариками ; - перед Громадою.

ДИСЦИПЛІНА

      Дисципліна – друга мати козаку! Вона складається: з розумної козацької поваги до порядку і своїх обов'язків та добровільного і сумлінного їх виконання. Козак завжди пам'ятає, що від якості виконання ним своїх обов'язків залежить успіх всієї справи, а від успіху справи залежить Честь, моральний та матеріальний добробут, воля, а іноді й  його власне життя, його братів-козаків та його народу. Козацька дисципліна необхідна для цілком природного захисту Громади від шкідливого впливу з зовні, та не дуже порядних осіб котрі можуть завдати шкоди Козацькій справі. Слово “дисципліна” перекладається, як повчання, виховання. Виходячи з цього Козацька дисципліна не “караюча” і не “сліпа”, тобто не байдужа. Вона – відновлююча, виправляюча. В конфліктних ситуаціях в примиренні козака з козаком, або з Громадою зацікавлена вся Громада. Вона негайно залишає всі інші справи, особливо вболіваючи за винуватця, бо він потребує моральної підтримки. Втрата козака Громадою – то найтяжча втрата для Громади! Хоча кожен козак пам'ятає про те, що хто не поважає Громаду, той – злочинець і не заслуговує поваги сам.      Клятва не для козака. Козацька клятва – слово козака, недодержання якого   дорівнює втраті Честі та Гідності. Козацькому слову скрізь одна вартість !

 Р А Д А

      Рада – це найвищий авторитет Запорізького Козацтва і Війська. Вона є — колективною волею і Військовою святинею. Її рішення є обов'язковими для виконання кожним козаком Війська. Рішення Ради може змінити тільки Кошова, або Велика Запорозька Рада, і то у виключних випадках. Той, хто не поважає Громаду, той не заслуговує поваги сам, це відноситься і до меншості на  Раді. Вона має право відстоювати свою думку лише в рамках Кодексу і Статуту Війська. Рада не покриває козака та його порушення, а бере їх на себе.

СТАРИКИ, СТАРШІ

      Повага до старших – це повага до досвіду і Звичаю, батька, отамана та наставника, це виконання волі Божої і приготування до свого майбуття.

      Старший козак, повинен являти собою приклад бездоганної поведінки, чіткого виконання Статуту, Кодексу та Закону Віри Христової, ділом та особистим прикладом допомагати молодим козакам.      Старший повинен бути з усіма козаками чесним і простим у стосунках і ставитись до молодших козаків, як до майбутнього своєї нації, бути ревним виконавцем, пильним охоронцем і хоробрим захисником Звичаю та Честі Козацької. Літні козаки та козачки повинні бути поважні, помірковані, здорові у Вірі, любові та терпінні. Повинні також бути не двомовні і не обмовники, навчати добру і розуму молодь козацьку. А також повинні бути прикладом молодшим і молодим козакам і козачкам в життєвих справах, в справі виховання дітей у веденні господарства та в несенні служби, в християнському благочесті. Літній та старший козак не має права залишити без уваги порушення молодшим козаком Кодексу чи норм християнської моралі, не зробивши зауваження, бо кожен козак – це ревний охоронець  святинь свого народу.

ОТАМАН, СТАРШИНА

      Отаман - це колективна воля Громади, оскільки вибирається Громадою з її середовища і йому Громада разом з своїми клейнодами вручає свою долю, свою волю, свої статки і свою відданість. Старшина – це ті козаки, яких Громада призиває на святе і праведне служіння, по службі і Честі. Вона покликана розділити з отаманом нелегкий тягар влади і чесно послужити Громаді.      Отаман обирається тільки із Запорозького Козацького Товариства. Отаман приймає на себе всю повноту влади від моменту промови отаманської присяги: “ Я – ваш батько, Ви - мої діти !”, у відповідь на присягу Громади: “ Ти – нам батько, Ми – тобі діти !”. З цього моменту всі козаки повинні безумовно виконувати всі його накази, які не вступають в протиріччя із Кодексом.

МОЛОДШІ, МОЛОДЬ

      Козацька молодь – це майбутнє нашої нації. Від її виховання, духовного та фізичного гарту залежить майбутній розквіт, або виродження Запорозького Козацтва, Честь або безчестя Запорозького Краю і України в цілому. Саме тому молоді, козацтво віддає всі сили і час, саме тому, козацька молодь повинна виховуватись з суворим додержанням Звичаю і захисної Віри Христової, саме тому, будь-чиє байдуже ставлення до виховання молоді Запорозького Краю і до її морального і фізичного стану повинно розглядатись Запорозьким Козацтвом, як злочин проти основної складової частини Громади, Сім'ї.      Молодший першим вітає старшого за віком та посадою, уступає місце.

      Якщо отаман, хтось із старшини, літній, або старший звертаються до козака, він зобов'язаний мовчати, уважно слухати, а якщо запитають, відповідати коротко і сміливо, завжди правду, представляючись і повідомляючи козацьку посаду, назву громади (підрозділу), прізвище. Нерозуміння старших у тому чи іншому питанні не може бути причиною для виправдання негідної поведінки молодших. Отримавши від старших зауваження чи догану, молодший козак повинен доповісти про випадок старшому в роду, сім'ї, громаді або підрозділі. Приховування порушення неможливе,  Молодший козак повинен отримати пробачення старшого, який зробив зауваження чи догану. При невиконанні цієї умови Громада залишає винуватця без свого опікування до розв'язання ситуації, де чисто людські помилки старшого не можуть бути виправданням молодшому козаку, який ще тільки заробляє свою Честь.

КОЗАЧКИ, ЖІНКИ

      Козаки ніколи не були женоненависниками, про це красномовно говорить той факт, що святим покровителем свого Війська обрали не кого-небудь, а Пресвяту Богородицю. Козацтво розуміє і визначає свою відповідальність перед жінкою, як перед матір'ю, сестрою і помічником, та супутником на своєму життєвому шляху, наділену козакові самим Господом Богом при створенні нашої планети.

      За звичаєм козацьким, жінка користується такою повагою і шаною, що в наділенні її обов'язками і правилами чоловіків не має потреби. Розмовляючи з жінкою на Раді чи Сході, козак зобов'язаний стояти, при розмові з літньою жінкою – знявши шапку. Коли жінка стоїть, козак не може сидіти.

      Козак не має права втручатись до жіночих справ.   Козак зобов'язаний оберігати жінку всіма силами і засобами. Захищати її, відстоювати її Честь і Гідність – цим він забезпечує майбутнє свого народу.

      Козачки можуть створювати будь-які об'єднання всередині Громади, які не протирічять християнським принципам та Кодексу, в які козак, старик чи отаман не має права вмішуватись без прохання жіноцтва . На прохання отамана чи Громади, козачка може приймати участь у всіх справах своєї громади, де користується всіма правами.

      Інтереси жінки – козачки на Раді представляє її батько, хрещений, чоловік, брат або син. Самотня козачка, дівчина чи вдова користується особистим захистом отамана, членів Правління і Ради стариків. В інших випадках її інтереси на Раді представляє отаман.

      Козачка має право знаходитись на Раді в якості почесних гостей за спеціальним запрошенням. В справах Сходу своєї громади вони мають право додаткового голосу.

      Козачка має право звертатись безпосередньо до отамана з проханнями, скаргами та пропозиціями, або виходити на Раду через Раду стариків.

СЛУЖБА

      Козак завжди пам'ятає , що зброя до рук дарма не береться. Це перш за все, тяжка відповідальність, яка не кожному під силу та урівноважується християнською мораллю. Козак, що хапається за зброю без діла, або в справі яка не личить козакові і розходиться з вимогами Кодексу, не гідний мати зброю і сам стає позорищем для своєї зброї. Козак повинен пам'ятати, що він і його зброя заробляють Честь одне для одного. Повинен тримати  свою зброю у зразковому стані, без діла не брати, а без слави не випускати її з рук.  Козак має завжди пам'ятати, що по його словам, вчинкам, зовнішньому вигляду, формують думку всі, хто його оточує про все Козацтво.

С І М 'Я 

Без сім'ї нема народу і той хто вчиняє зло проти сім'ї – втратив Честь.

      Подружня зрада – то злочин проти сім'ї та Бога, ганьба для винуватця та приниження його Роду, як і вбивство.

      Діти не відповідають за дії батьків, але доки вони знаходяться у покорі своїм батькам, то батьки відповідають за дії своїх дітей, бо батьки – це головні вихователі і приклад для своїх дітей.

ГОСПОДАРЮВАННЯ

      Кожен козак повинен працювати і володіти хоча б одним ремеслом, яке б могло дати гідний прибуток для утримання своєї сім'ї та виконання свого обов'язку перед Богом і Козацтвом.

БРАТСТВО

      Жоден козак не має права використовувати працю одноплемінників для особистого збагачення, брати завжди в долі.

      Козак не має права залишати козака без допомоги, але про свою добру справу чи милосердя розповідати іншим не личить козакові. Убогим та тим, хто в нужді, козак повинен подавати хлібом, який їсть сам, одягом, ліками і   т.п. (у виключних випадках грошима).

ЗЛОЧИНИ, ЩО ВРАЖАЮТЬ ЧЕСТЬ КОЗАКА.

      Злочин – це проти природний стан людини, бо Бог створив людину праведною. “Хто женеться за праведністю та за милістю, той знаходить життя, справедливість та славу”.  Пр. 21:21

ЗЛОЧИН  ПРОТИ  БОГА

Пропаганда ідей , що суперечать нормам християнської моралі та вченню Біблії.  Зневага до людей по національному, мовному, релігійному чи іншому признаку.

ЗЛОЧИН  ПРОТИ  СІМ'Ї

-   Перелюб;  - Пияцтво та наркоманія; -  Приниження гідності супутника; - Відмова від виховання дітей; -  Зневага до батьків;  - Відмова сім'ї в матеріальному забезпеченні. -  Марнотратство;                                                      

ЗЛОЧИН  ПРОТИ  КОЗАЦТВА

-  Викривлення Статутних норм та Кодексу;   -   Казнокрадство;

-  Кривоприсяжництво;                                       -  Відмова Громаді у фінансовій

-  Зневага до символіки та святинь                          підтримці її програм (без

   Козацьких;                                                               поважної причини);

-  Пияцтво при справі;                                         -  Відмова в допомозі козаку;

-  Зневага до отамана чи старшини;                   -  Ведення розкольницької

-  Зловживання владою;                                             пропаганди та діяльності.

ЗЛОЧИН  ПРОТИ  ОСОБИСТОСТІ

- Гноблення  (сиріт, вдів, калік і т. і.)

- Вбивство;                                                             -  Зґвалтування;

- Напад та побої;                                                  -  Омана (спокуса);

- Приниження  гідності козака;                          -  Наклеп.

ЗЛОЧИН  ПРОТИ  МОРАЛІ

-  Розпуста (блуд);                                                   -  Заздрість;

-  Протиприродна статева спрямованість;            -  Брехня.

                         

ЗЛОЧИН  ПРОТИ  ВЛАСНОСТІ

- Псування чиєїсь особистої чи громадської власності;

- Крадіжка;                                                            

 -  Привласнення чужого;  - Неповернення боргу.

ПРО СУД ЧЕСТІ

      Суд Честі складається з особливо поважних і поміркованих козаків Війська, кількістю від 3 до 9 чоловік, включаючи Суддю Війська, який є членом Суду Честі за посадою і керує його роботою. Козаки і Громади звертаються до Судді, лише в тому випадку, коли отамани відповідних рівнів не в силах розібрати справу, або відмовляють в отаманському правосудді.

ПРО СКАРГИ

      Козак не має права скаржитись не гідно, не по правді, та не по справедливості. Скарга не повинна заявлятись без спроби заявника знайти шляхи урегулювання питання не доводячи справу до оскарження, осавульського розслідування, отаманського Суду чи Суду Честі.  Скарга приймається усно чи письмово при додержані слідуючих правил:

- скарги допускаються тільки особисто за себе;

- скарги заявляються безпосередньому керівнику того на кого скаржаться;

- скарги на Раді заявляються лише з дозволу Ради.

      За деякі козацькі категорії ( удови, сироти, скривдженні жінки, іногородні та інші) скарги заявляють на Раді особи зазначені Звичаєм (отаман, уповноважені козаки скривдженої сторони, духівник, старики).

ЗАОХОЧЕННЯ

Отаман та Рада можуть заохочувати козаків:

- внесенням усної подяки;

- подякою з відміткою в особистій картці;

- коштовним подарунком;

- присвоєнням наступного звання;

- залишенням чину довічно (почесний чин);

- внесенням до “Реєстру Шани”;

- найвищою відзнакою – іменною зброєю.

ПОКАРАННЯ

      Отаман та Рада має право накласти стягнення :

- усної догани;

- доганою з відміткою в особистій картці;

- позбавити звання;

- попередити про службову невідповідальність;

- поставити питання про переобрання з посади;

- грошовим штрафом за нанесення збитків громаді, у розмірі повного відшкодування збитків;

- покарати за втрату Честі та Гідності, що виказуються  у злісному порушенні Кодексу;

- виключенням із членів Громади за найбільш тяжкі порушення.

      Козак, що завдав образи своїм словом або діями, Вірі Христовій, Старшим, батькам, вдовам, сиротам чи калікам, занапастив пам'ять предків, чи Кодекс, що завдає навмисної образи своєму братові козаку, повинен бути покараний згідно Званню. Якщо винуватець не виказує щирого розкаяння, то він повинен бути виключений із членів Громади, а ім'я його підлягає знечещенню.

      Категорично забороняється: застосовувати покарання, які загрожують здоров'ю чи життю людини.

      Покаранню підлягають всі члени Громади незалежно від посади, яку вони займають.

      Козаки чи отамани (старшина) , що підлягають покаранню повинні на час покарання здати зброю та ознаки влади старикам або старшим.

      Якщо козак відповів чи зніс покарання за вчинені ним дії, чи бездіяльність, то ніхто не має права дорікати йому вчинком, за який він уже відповів.

      Винного можуть взяти “на поруку” побратим чи наставник, але у разі повторення злочин, ті хто брав винуватця “на поруку” ділять з ним “батіг на дві спини” і в прощенному і в новому покаранні. І то є дійсне “побратимське право”.

 

В КОЗАЦЬКІЙ ГРОМАДІ ОДИН ЗАКОН І ОДНЕ ПРАВО, ЯК ДЛЯ ПРИРОДНЬОГО КОЗАКА, ТАК І ДЛЯ ПОКОЗАЧЕНОГО.

Віра, Воля, Україна!

ОКГО  “Полтавська  Паланка“

Головна сторінка

Статут,

Козацький кодекс

Положення про чини

Укази президента України

СКП-СУ «Військо Запорозьке”

Шевченківський районний штаб ГФ

План заходів на 2016 рік

Громадські формування ОГП

Фотоархів

Історія

Статут

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Обласна козацька громадська організація «Полтавська Паланка» (далі Паланка) – це добровільна місцева (обласна) громадська організація, яка об’єднує в собі козацькі організації на звичаєвих засадах Запорізького козацтва для виконання завдань, передбачених цим Статутом, та задоволення спільних інтересів.

1.2. Паланка у своїй діяльності керується Конституцією України, Законом України “Про об’єднання громадян”, Указами Президента України, іншими нормативними актами України та цим Статутом.

1.3. Паланка діє на засадах добровільності, рівних прав всіх її членів, законності і гласності, колективності ухвалення рішень і обов’язковості їх виконання всіма членами Паланки.

1.4. Діяльність Паланки поширюється на територію Полтавської області.

1.5. Паланка є юридичною особою. Права і обов’язки юридичної особи Паланка набуває з дня її державної реєстрації.

1.5.1. Паланка має гербову печатку, штампи, бланки, зразки яких затверджуються Радою отаманів, розрахунковий та інші рахунки в установах банків.

1.5.2. Паланка має свій прапор, герб, форму та інші атрибути, зразки яких затверджуються Великою козацькою Радою Паланки.

1.5.3. Повна назва організації: Обласна козацька громадська організація “Полтавська Паланка”. Скорочена назва: Полтавська Паланка.

Юридична адреса: 36016,  м. Полтава, вул. Фурманова, 6.

 

МЕТА ТА ЗАВДАННЯ

2.1. Головною метою Паланки є відродження та збереження Запорізького козацтва, захист культурних, історичних та духовних традицій,  відродження звичаїв козаків; відродження традиційних для козацтва форм господарювання;  сприяння державним органам в охороні правопорядку, захисту навколишнього середовища тощо; задоволення та захист законних соціальних, економічних, творчих та інших спільних інтересів членів організації.

2.2. Для досягнення мети Паланка ставить перед собою завдання:

- відродження козацьких звичаїв, історичних та культурних традицій, впровадження їх в повсякденне життя;

- сприяння державним та недержавним організаціям і установам в питаннях збереження та захисту пам’ятників козацтва, його історії та історії України;

- сприяння фізичному та духовному відродженню молоді, розвитку у неї патріотичного почуття;

- сприяння державним органам в управлінні, в охороні правопорядку та громадського спокою;

- сприяння обласному військкомату у підготовці козацької молоді до служби у лавах Українського Війська;

- сприяння і надання допомоги Міністерству надзвичайних ситуацій у разі виникнення надзвичайних ситуацій;

- реалізація інших заходів, що не суперечать чинному законодавству України.

2.3. Для виконання статутних завдань Паланка у порядку, встановленому чинним законодавством України:

- виступає учасником цивільно-правових відносин, набуває майнових та немайнових прав;

- представляє та захищає свої законні інтереси на підприємствах, установах, організаціях та державних і судових органах, надаючи цим допомогу членам Паланки;

- проводить виховну роботу серед молоді, проводить табірні збори та походи, спортивні змагання серед своїх членів;

- організовує та проводить фольклорно-етнографічні та культурно-просвітницькі конференції, семінари та виставки;

- володіє, користується та розпоряджається від свого імені усім майном згідно з його призначенням та видами діяльності, а також може укладати угоди та інші право чинні акти як з українськими, так і з іноземними партнерами, купувати, орендувати та відчужувати рухоме та нерухоме майно в межах та в порядку, встановленому чинним законодавством,  бути позивачем та відповідачем у судах всіх рівнів та господарському суді;

- має право здійснювати господарську та іншу комерційну діяльність шляхом  створення госпрозрахункових установ, організацій, заснування підприємств із статусом юридичної особи в установленому законодавством порядку, укладати договори про співробітництво з підприємствам усіх форм власності та іншими громадськими організаціями;

- на добровільних засадах, у порядку, встановленому цим Статутом, може  вступати у Спілки та інші громадські об’єднання з метою координації діяльності представництва спільних інтересів у відповідних державних та інших органах, а також у міжнародні організації;

- має право вносити пропозиції до органів влади і управління, одержувати від органів державної влади і управління та органів місцевого самоврядування інформацію, необхідну для реалізації своїх цілей і завдань;

- відряджати за кордон своїх членів та приймати іноземних представників.

2.4. Паланка бере участь у:

- захисті духовних здобутків народу України, Православної Церкви, національних звичаїв, ідеології;

- здійсненні всебічних зв’язків і проводить спільні акції з козацькими організаціями України, Росії та інших держав, які не суперечать законодавству України та цьому Статуту;

- сприянні відродженню українських народних промислів, побуту та культури;

відновленні козацьких традицій, обрядів та атрибутики;

- заходах, спрямованих на збереження навколишнього середовища, примноження природних багатств України.

 

3. УМОВИ І ПОРЯДОК ПРИЙОМУ В ЧЛЕНИ ПАЛАНКИ

 ТА ВИБУТТЯ  З НЕЇ

3.1. Членство у Паланці є колективним.

3.2. Членом Паланки може бути колектив громадської організації зареєстрованої згідно чинного законодавства України на території Полтавської області яка  визнає цей Статут, поділяє його мету, сприяє виконанню поставлених завдань.

3.3. Заява про бажання вступити у члени Паланки подається керівником організації у письмовому вигляді безпосередньо до Ради отаманів.

3.4. Рішення про зарахування у члени Паланки – приймається Радою отаманів та затверджується Великою козацькою Радою Паланки. 

3.5. Члени Паланки можуть бути виключені з неї в разі невиконання вимог та завдань, передбачених цим Статутом, або з власної ініціативи організації, попередивши про це керівні органи Паланки у письмовому вигляді.

3.6. Рішення про виключення із членів Паланки приймається Радою отаманів.

 

ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ ЧЛЕНІВ ПАЛАНКИ

4.1. Члени Паланки мають право:

- пропонувати кандидатів до керівних і контролюючих органів Паланки;

- вносити пропозиції щодо вдосконалення організації діяльності Паланки, усунення недоліків у роботі її органів і керівних осіб;

- вимагати у необхідних випадках скликання Ради отаманів та позачергової Великої козацької Ради Паланки;

- отримувати всіляку допомогу від Паланки;

- вільно вийти із Паланки;

- оскаржити рішення Ради отаманів Паланки щодо виключення із членів Паланки до Великої козацької Ради Паланки.

4.2. Члени Паланки зобов’язані:

- виконувати цей Статут та чинне законодавство України;

- здійснювати свою діяльність для виконання основних цілей та завдань Паланки;

- виконувати рішення Великої козацької Ради Паланки, Ради отаманів Паланки, завдання паланкового отамана;

свято виконувати старовинні традиції козацького побратимства;

носити традиційний козацький одяг.

 

ОРГАНІЗАЦІЙНА ПОБУДОВА ПАЛАНКИ, ФОРМУВАННЯ ТА ФУНКЦІЇ КЕРІВНИХ ТА ВИКОНАВЧИХ ОРГАНІВ

5.1. Вищим керівним органом обласної козацької організації «Полтавської Паланки» є конференція – Велика козацька Рада Паланки, яка скликається Радою отаманів один раз на рік. Порядок денний, норму представництва, час і місце проведення визначає Рада отаманів.

Для вирішення термінових, найважливіших питань або на вимогу 2/3 членів Паланки   може бути скликана позачергова Велика козацька Рада Паланки.

5.2. Велика козацька Рада Паланки правомочна, якщо  на ній присутні не менш як 2/3 обраних делегатів. Рішення приймається простою більшістю голосів присутніх на Раді. При рівності голосів голос Паланкового отамана є вирішальним.

На засіданні Великої козацької Ради Паланки головує паланковий отаман або його заступник. Хід засідання фіксується у протоколі, можливо використання аудіо- відеозапису.

5.3.Велика козацька Рада:

- приймає Статут, зміни та доповнення до нього;

- визначає основні програмні завдання та напрямки діяльності Паланки;

- обирає Паланкового отамана, заступника Паланкового отамана, Похідного отамана, старійшин та контрольно-ревізійну комісію (кантаржіїв);

- заслуховує та затверджує звіти Паланкового отамана та контрольно-ревізійної комісії;

- затверджує зразки символіки та атрибутики Паланки та інші внутрішні документи, якими визначається структура;

- приймає рішення щодо створення підприємств, організацій, установ, про об’єднання з іншими громадськими організаціями, вступ до інших Спілок, асоціацій тощо;

- затверджує рішення Ради отаманів;

- приймає рішення про реорганізацію та ліквідацію Паланки;

- розглядає інші питання, що стосуються діяльності Паланки.

Рішення Великої козацької ради Паланки є обов’язковими для виконання всіма членами Паланки, якщо вони не суперечать цьому Статуту та чинному законодавству України.

5.4. В період між скликаннями Великої козацької Ради Паланки найбільш важливіші питання діяльності Паланки здійснює Рада отаманів. До складу Ради отаманів  входять: Паланковий отаман, заступник Паланкового отамана, Похідний отаман в тому числі начальник штабу Паланки, отамани козацьких куренів, полків. Рада отаманів проводиться не менше як один раз у квартал.

Засідання Ради отаманів правомочне, якщо на ньому присутні не менш як 2/3 членів її складу. Рішення на Раді отаманів приймається простою більшістю голосів присутніх. При рівності голосів голос Паланкового отамана є вирішальним.

5.5. Рада отаманів:

- розглядає та затверджує поточні плани та напрямки діяльності Паланки;

- скликає Велику козацьку Раду Паланки, вирішує організаційні питання щодо її проведення, затверджує порядок денний, готує матеріали для розгляду на Великій Раді;

- приймає рішення про позачергове скликання Великої козацької Ради Паланки;

- приймає рішення щодо прийняття у члени Паланки;

- заслуховує звіти про діяльність канцелярії Паланки;

- заслуховує  інформацію контрольно-ревізійної комісії;

- вирішує інші питання діяльності Паланки, що не віднесені до компетенції Великої Ради.

5.6. Рішення Ради отаманів є обов’язковими для виконання всіма козаками Паланки.

5.7. Паланковий отаман.

Загальне поточне керівництво діяльністю Паланки здійснює Паланковий отаман, який обирається Великою козацькою Радою Паланки терміном на 4 роки.

Паланковий отаман може бути достроково переобраний за власним бажанням або в разі порушення ним  Статуту.

Паланковий отаман:

- головує на засіданнях Великої козацької Ради Паланки, Ради отаманів;

- без довіреності діє від імені Паланки, представляє її в усіх установах, організаціях, підприємствах;

- має право підпису на фінансових документах, контролює ведення бухгалтерського обліку та ведення фінансових справ;

- здійснює оперативне керівництво діяльністю Паланки у період між засіданнями Ради отаманів Паланки;

- формує канцелярію Паланки;

- має право прийому на роботу за трудовою угодою працівників канцелярії та ін.;

- має право вирішального голосу на засіданнях  Ради отаманів та Великої Ради;

- видає накази, розпорядження;

- укладає угоди від імені Паланки;

- захищає інтереси Паланки та членів Паланки у відносинах з державними органами, громадськими та міжнародними організаціями, іншими структурами та громадянами;

- дає обов’язкові для виконання доручення членам Паланки;

- контролює виконання членами Паланки козацьких звичаїв, традицій та моральних норм;

- організує планування діяльності Паланки;

- через засоби масової інформації здійснює пропаганду ідеології козацтва;

- періодично звітує про свою діяльність перед Великою козацькою Радою Паланки та Радою отаманів Паланки.

      5.8. Заступник Паланкового отамана

Заступник Паланкового отамана обирається Великою козацькою Радою Паланки терміном на 4 роки відкритим голосуванням.

Заступник Паланкового отамана може бути достроково переобраний за власним бажанням або в разі порушення ним Статуту.

Заступник Паланкового отамана:

- виконує обов’язки Паланкового отамана в разі його відсутності;

- організовує роботу по підготовці засідань Великої козацької Ради та Ради отаманів Паланки;

- координує культурні, духовні та спортивно-оздоровчі заходи у Паланці;

- відповідає за фінансово-матеріальне забезпечення Паланки;

- виконує особливі доручення Паланкового отамана;

періодично звітує про свою діяльність перед Радою отаманів і перед Паланковим отаманом.

5.9. Похідний отаман

Похідний отаман обирається Великою козацькою Радою Паланки терміном на 4 роки відкритим голосуванням.

Похідний отаман може бути достроково переобраний за власним бажанням або в разі порушення ним Статуту.

Похідний отаман:

веде роботу по утворенню козацьких куренів, полків;

сприяє штабам цивільної оборони районів та області в разі виникнення надзвичайних ситуацій;

- проводить профілактичну роботу по недопущенню козаками порушень законодавства України та Статуту Паланки;

- слідкує за дотриманням одягу козаками у святкові та інші дні;

- періодично звітує про свою діяльність перед Радою отаманів і перед Паланковим отаманом.

5.10.Рада старійшин

Старійшини обираються Великою козацькою Радою Паланки терміном на 4 роки відкритим голосуванням.

Старійшина може бути достроково переобраний за власним бажанням або в разі порушення ним Статуту та законодавства України.

Рада старійшин – традиційний статутний орган в системі козацького самоврядування, який керується в своїй діяльності моральними принципами, звичаєвим правом, нормами козацького лицарства, статутом та кодексом Паланки, державним законодавством України та цим положенням.

Рада старійшин є судом козацької честі, стоїть на стороні звичаєвого права, стародавніх традицій, моральної честі Запорозького козацтва, контролює діяльність канцелярії, та старшин Паланки.

5.11. Контрольно-ревізійна комісія

Контрольно-ревізійна комісія обирається з числа козаків Великою козацькою Радою Паланки відкритим голосуванням у кількості не менш 3 осіб, терміном на 4 роки. Члени контрольно-ревізійної комісії не можуть займати інших керівних посад у Паланці.

Контрольно-ревізійна комісія:

- перевіряє фінансово-господарську діяльність Паланки та госпрозрахункових підприємств, установ, створених Паланкою;

- перевіряє надходження на розрахунковий рахунок Паланки та витрати з нього, використання майна Паланки;

- має право вимагати від посадових осіб Паланки пояснень стосовно виявлених порушень;

- звітує про свою діяльність виключно Великій козацькій Раді Паланки.

5.12. Виконавчим органом Паланки є канцелярія Паланки, яка формується паланковим отаманом із числа козаків Паланки. Переобрання паланкового отамана не тягне за собою відставку канцелярії. Канцелярія є постійно діючим органом Паланки. Канцелярія здійснює ведення діловодства Паланки.

Канцелярія:

- проводить всю поточну роботу у Паланці;

- готує необхідні документи для розгляду на Раді отаманів та на Вищий козацькій раді;

- забезпечує своєчасне доведення наказів отамана, рішень Ради отаманів та рішень Великої козацької Ради до козаків і перевіряє їх виконання;

- веде козацький реєстр;

- організовує придбання традиційного козацького одягу;

- контролює виконання договорів;

- веде спортивну пропагандистську роботу серед молоді козацтва, вживає заходів щодо вдосконалення фізичної підготовки козаків, організовує проведення спортивних змагань;

- організовує приймання заліків від козаків Паланки по фізичній підготовці;

- здійснює бухгалтерський облік, веде всі фінансові справи, готує бухгалтерські звіти;

- здійснює фінансово-матеріальне забезпечення Паланки.

Канцелярію очолює начальник штабу, який одночасно є заступником отамана з виконавчої роботи. Начальник штабу, осавул, бунчужний, хорунжий, обозний та скарбничий, призначаються на посаду Паланковим отаманом.

Начальник штабу:

- керує поточною діяльністю Канцелярії;

- планує діяльність Паланки на рік та щоквартально;

- веде козацький реєстр та особові картки козаків;

- готує подання про присвоєння чинів та нагородження козаків почесними нагородами.

- забезпечує своєчасне доведення наказів отамана до козаків та перевіряє їх виконання;

- своєчасно готує  необхідні документи, матеріали та організовує роботу по підготовці козацьких Рад;

- виконує інші обов’язки, які йому доручає отаман;

- звітує про свою діяльність отаману.

Осавул:

– визначає головні питання взаємовідносин із СБУ, ПРОКУРАТУРОЮ, МВС;
- зобов'язаний знати про всі негативні процеси в Паланці, представляти про це доповіді начальнику штабу;
- проводити профілактичну роботу щодо запобігання порушень Конституції України, діючого законодавства та Статуту;

- звітує про свою діяльність перед начальником штабу.

Бунчужний:

- приймає участь в плануванні діяльності Паланки;
- виховує козаків у дусі християнства, слідкує за обов’язковим святкуванням християнських свят;
- через засоби масової інформації пропагує ідеологію козацтва;
- повинен знати основи  головних релігій світу;
- звітує про свою діяльність перед начальником штабу.

Хорунжий:

- планує заходи по фізичній підготовці козаків та їх фізичного удосконалення;
- пропагує спорт серед молоді, сприяє її патріотичному вихованню, фізичному гартуванню;

- звітує про свою діяльність перед начальником штабу.

Обозний:

- організовує придбання традиційного козацького одягу;

- слідкує за дотриманням одягу козаками в святкові та інші дні;

- відповідає за фінансово-матеріальне забезпечення.

Скарбничий:

- відповідає за придбання, облік і використання матеріальних цінностей Паланки;
- веде звітну документацію і відповідає за своєчасну здачу в контролюючі органи.
- звітує про свою діяльність перед начальником штабу.

Полтавщина мистецька

група в контакті